Була для нас ти наче пташка
Мов щебетливий соловей
Без тебе сумно нам і важко
І серце плаче кожен день.
Ми прийдемо сюди,
Покладемо тут квіти,
Дуже важко, рідненька,
Нам без тебе прoжити.
Обгорнута смутком ця рідна могила,
В якій незабутня матусенька мила.
Гіркою сльозою вмиваючи квіти,
Схилились в печалі зажурені діти.
Дорогенька наша мамусю,
Сумно нам без тебе —
Не прийдеш більше до нас,
Тільки ми до тебе.
Куди пішла ти ,мамо мила,
Ти сиротами нас лишила.
Як сонця промінь ясний згас,
Хто ж приголубить, втішить нас.
Тебе живою уявити легко так,
Що в смерть твою повірить неможливо.
Однією зіркою стало менше на землі,
Однією зіркою стало більше на небі.
Любимо тебе,
І в пам’яті нашій ти завжди — жива.
Ти пішла назавжди, але ми тебе пам’ятаємо і любимо.
Ти нас залишила, рідненька.
Настав розлуки страшний час.
Але жива ти, як раніше –
Ти в нашім серці серед нас.
Хоч обірвалося життя , а ти живеш!
У наших помислах і будеш жити.
Ти вміла справді мріяти й любити…
Ми пам’ятаємо, ріднесенька, тебе!
З життя ти пішла так рано,
І в наших серцях залишилась рана,
Рідна мама, без тебе світ
Навколишній — сирота.
Я чую голос твій,
І ти зі мною,мамо.
Память завжди зігріє,
Душа не спопеліє,
І серце не згорить.
Пройдуть роки,та ми не забудем
Материнської ласки і тепла,
І повік, мамо, в пам’яті буде
Те почуття, що ти нам дала.
Пішли з життя Ви,мамо, рано,
І біль, в серцях лишили нам.
Не загоїться велика рана
Онукам , дочці і синам.
У журбі ми кожну хвилину
Твоє згадуєм світле ім’я.
Спи спокійно,наша люба
Дружина і мамо,
Нехай легкою буде земля.
Мамо, ти не померла,
Ти просто з нами не живеш.
Мамо, ти назавжди в наших серцях.
Ми низько голови схиляєм,ненько,
Перед тобою, наша рідненька,
Перед тобою, наша єдина.
Для нас найдорожча ти в світі людина.
В той день, коли весна буяла,
А серце так хотіло жить,
Тебе, матусю, в нас не стало,
І ми не в силах щось зробить.
Було так добре,радісно нам жити,
Коли були ви,мамо,разом з нами.
Ніхто в житті не зможе замінити
Хорошої та люблячої мами.
Світла пам’ять дорогій людині — нашій мамочці.
Спи, наша рідна,
Спи, дорога.
В наших серцях
Ти вічно жива.
Люба мамо наша.
Рано ти пішла з життя,
Але світлий, милий
Образ твій залишиться
З нами на все життя.
Журба в серце рветься,бо тебе нема,
душа не вернеться,як би хотів я.
Молодою,веселою,життєрадісною,дуже гарною
ти назавжди залишишся в наших серцях.
Ти згасла,
мов зранку світ зорі,
А ми лишились
у смутку і журбі.
Ніжна,люба,рідна,незабутня
Ти в нас у серці єдина.
Неждано і рано пішла ти з життя,
залишила біль ти у наших серцях.
Такої милої, святої,
Такої доброї, як ти,
Такої щедрої ,простої
Нам вже ніколи не знайти.
Одною квіткою земля бідніша стала,
Одною зіркою — багатші небеса.
Живою тебе уявити так легко,
Що в смерть твою повірити не можливо.